Вони загинули за Україну

Вони прилетять ангелами з небес     Вони прилетять ангелами з небес,

     Вони прилетять, щоб захистити нас...

     А ми ніколи не забудем тих кривавих днів....
    України втрачених синів...
 

 

 

 

 

 

ЗА СВОЮ УКРАЇНУ, ЗА КОЖНОГО З НАС ВОНИ ВІДДАЛИ СВОЄ ЖИТТЯ

 

 Це мало сказати – вони не повернуться.                                                                             Це мало сказати – вони полягли.                        Це мало сказати – вони полягли. Це мало сказати – вони не повернуться. Вони тобі і мені віддали Стукіт власного серця…
Вони тобі і мені віддали
Стукіт власного серця…
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Військовослужбовці, які загинули при виконанні службових обов’язків в зоні проведення антитерористичної операції
 
ЗІНЧЕНКО ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ  ЗІНЧЕНКО ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ,24.03.1977 р.н.,
уродженець с. Ясне Мелітопольського району Запорізької області.    Призваний на військову службу 16   липня 1994 року Гагарінським РВК м.  Севастополь. Капітан  II рангу  (капітан  I рангу посмертно), командир військової     частини А 1594 Військово-Морських Сил Збройних Сил  України. Загинув у бою  17.08.2014 в районі  смт. Старобешево    Донецької області, в ході  проведення  антитерористичної операції. Похований 20.08.2014 на сільському цвинтарі в с.Кам’яний Брід Лисянського району Черкаської області.
 
 
 
 
ОЛЕФІРЕНКО ЮРІЙ БОРИСОВИЧОЛЕФІРЕНКО ЮРІЙ БОРИСОВИЧ, 1965 р.н.
Капітан І рангу, член правління Кіровоградської обласної організації УСВА, з 07.09.2014 командир військової частини А 1594 (73 морський центр спеціального призначення) міста Очаків Миколаївської області.  Звільнившись свого часу у запас, не міг залишитись осторонь боротьби свого народу за незалежність і цілісність країни. Влітку 2014 року добровільно звернувся до військкомату, щоб повернутись на військову службу. 04.06.2014 призваний за мобілізацією Кіровоградським ОМВК. За півроку участі в антитерористичній операції його підрозділ відважно та оперативно виконував найскладніші завдання командування. В черговий раз, виконуючі важливі завдання на передових позиціях одного з основних напрямків протистояння на Донбасі, командир разом з підлеглими виявив та надав вищому командуванню інформацію про мінометні позиції ворога, з яких в той час вівся інтенсивний вогонь по селу Павлопіль Новоазовського району на Донеччині. Завдяки оперативній та точній доповіді командира, українська артилерія завдала точного вогневого удару та знищила терористів, тим самим зупинивши обстріл села з великою кількістю мирних жителів. 16.01.2015 під час мінометного обстрілу біля міста Маріуполь героїчно загинув. Похований 19.01.2015 на Алеї Слави Ровенського цвинтаря міста Кіровоград.
 
МЕДИНСЬКИЙ ОЛЕГ КОСТЯНТИНОВИЧ, 06.06.1968 р. н.,
уродженець с. Ільїнка Біляївського району Одеської області. 
  Капітан 3 рангу Військово-Морських Сил Збройних Сил України, заступник командира загону спеціальних операцій по роботі з особовим складом 73-го морського центру спеціального призначення – водолазний спеціаліст. 
   З 1986 року по 2005 рік проходив військову службу (м. Севастополь, м. Кронштадт, м. Київ, м. Очаків). Ветеран 73-го морського центру спеціального призначення. Після багаторічної служби у морському спецназі звільнився в запас.
   Засновник і Президент Очаківської міської громадської організації «Військово-патріотичний спортивний клуб «Майський»» з 2006 року. Займався спортивно-патріотичним вихованням молоді, був тренером з  кіокушин-карате.
   Коли почалися бойові дії на Сході України, Олег Мединський повернувся на службу та став на захист своєї Вітчизни.
   Загинув 05 вересня 2016 року в с. Мар’їнка Донецької області, при виконанні службових обов’язків.
  Похований в с. Ільїнка Біляївського району Одеської області.
Указом Президента України від 03.07.2015 № 390/2015 «за мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, підтримання боєздатності Військово-Морських Сил Збройних Сил України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
 
 
ЗАГРАНІЧНИЙ ВАЛЕНТИН АНАТОЛІЙОВИЧ
ЗАГРАНИЧНИЙ ВАЛЕНТИН АНАТОЛІЙОВИЧ, 09.12.1978 р.н., 
уродженець м. Миколаїв. Був призваний на військову службу 01.08.1995 Заводським РВК  м. Миколаїв. Капітан 2 рангу, заступник командира загону спеціального призначення з повітрянодесантної підготовки – водолазний спеціаліст військової частини А 1594 Військово-Морських Сил Збройних Сил України. 
Заграничний Валентин Анатолійович за час проходження військової служби, завдяки своєму професіоналізму, добре підготував велику кількість парашутистів центру. Завжди вимогливо ставився до своєї професійності та був одним із найкращих офіцерів повітрянодесантної служби частини. 
Загинув в ході проведення антитерористичної операції 28.08.2014 в районі села Многопілля Іловайського району Донецької області, будучи командиром розвідувальної групи спеціального призначення.
Наказом Міністра Оборони України № 546 капітану 3 рангу Валентину Анатолійовичу Заграничному було присвоєно військове звання капітана 2 рангу посмертно. Указом Президента України «Про відзначення державними нагородами України» від 21.10.2014 № 817/2014 за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, капітан 2 рангу Заграничний Валентин Анатолійович нагороджений орденом «За мужність» III ступеню посмертно. Наказом командира військової частини А 1594 від 29.12.2014 № 926 за мужність і відвагу, проявлені під час виконання військового обов’язку, прізвище капітана 2 рангу Заграничного занесене до Книги Пошани військової частини А 1594. Рішенням Вінницької громадської організації «Союзу ветеранів військово-морської розвідки» капітан 2 рангу В.А.Заграничний нагороджений офіцерським морським Хрестом за розвідку посмертно.
 
ГРАЧОВ ОЛЕКСІЙ ГЕОРГІЙОВИЧГРАЧОВ ОЛЕКСІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ, 24.04.1977 р.н.,
уродженець м. Вороніж. Виріс в м. Очакові Миколаївської області. У 1994 році Олексій на відмінно закінчив Очаківську загальноосвітню школу № 1, а також - Очаківську дитячу музикальну школу. 
У 1998 році з червоним дипломом закінчив загальновійськовий факультет Одеського Інституту Сухопутних Військ. Після закінчення загальновійськового факультету Інституту Сухопутних Військ офіцер командував взводом, ротою 93-ї механізованої дивізії в Черкаському Дніпропетровської області.
У 2005 році був переведений на службу у відділ бойової підготовки Управління Армійського корпусу Південного оперативного командування в місті Дніпропетровськ.
В 2008 році в званні майора закінчив Національну академію оборони України ім. І.Черняховського. З 2008 року – командир механізованого батальйону окремої механізованої бригади Армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України (Чорноморське Одеської області). 
З 2010 року – начальник штабу - 1-й заступник командира окремої механізованої бригади Армійського корпусу (Болград Одеської області).
З 2012 року – начальник штабу, 1-й заступник командира окремої механізованої бригади Армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України (Чорноморське Одеської області).
З грудня 2013 року – начальник відділу підготовки штабу оперативного командування «Південь» (6 АК) в м. Дніпропетровську. 
При виконанні задач по захисту суверенітету та недоторканності держави виявив особливу мужність та героїзм в умовах, пов’язаних з ризиком для життя, за що 05 червня 2014 року був представлений оперативним командуванням «Південь» до нагороди, а 15 липня 2014 року Указом Президента України № 593/2014 нагороджений орденом «Богдана Хмельницького III ступеня». 
Полковник Грачов був завжди цілеспрямованою людиною. Ніколи не ховався за чужі спини, завжди, не задумуючись, брав усю ступінь відповідальності на себе. Відразу ж робив рішучий крок на зустріч труднощам і, завдяки аналітичному складу розуму, підвищеному почуттю відповідальності за доручену справу, високому рівню професіоналізму, вмінню слухати людей, працювати з ними, завжди справлявся з поставленими перед ним задачами. Він був нескінченно відданий своїй Армії, своєму народові, своїм бойовим друзям. 
19 серпня 2014 року начальник відділу підготовки військ управління оперативного командування «Південь» Грачов вивів колону військової техніки з військового містечка Черкаське Дніпропетровської області та взяв курс на Донецьк. Під час восьмиденних виснажливих і кровопролитних боїв він отримав осколкове поранення ноги, але залишився на бойовому посту. Зрештою, полковнику наказали: «бойову техніку виводити з оточення, не залишати противнику і прориватися з боєм». Тоді він очолив колону рідної 93-ї бригади і почав прорив. 29 серпня 2014 року його бойова машина піхоти (БМП – 2), яка йшла першою, була розстріляна з РПГ противника. Загинув в смт. Старобешево під Іловайськом. Від прямого попадання Олексій Георгійович отримав смертельне осколкове поранення. Похований 04.09.2014 в с. Гвардійське Одеської області.
 
ГОРЯЙНОВ МИХАЙЛО ГЕННАДІЙОВИЧГОРЯЙНОВ МИХАЙЛО ГЕННАДІЙОВИЧ, 22.06.1976 р. н.,
уродженець м. Краматорськ Донецької області. Капітан-лейтенант, командир групи спеціальних операцій – водолазний спеціаліст загону спеціальних операцій військової частини – польової пошти В 2492  Військово-Морських Сил Збройних Сил України. 
  У 1997 році закінчив Київський інститут Сухопутних військ. У Збройних Силах України з 01.08.1993. Присягу на вірність народу України прийняв 04.09.1993. Військову службу проходив у 73-му морському центрі спеціального призначення. У званні старшого лейтенанта у 1998 році пішов у відставку.  
Після звільнення з армії зумів знайти роботу в Києві та швидко зробив кар’єру у сфері фінансів та цінних паперів. Очолив Департамент Фонду державного майна України. 
  Михайло Геннадійович користувався високою репутацією серед банкірів та фінансистів, і не лише українських. Носив 3-й ранг державного службовця, власник якого автоматично звільнявся від військової мобілізації. 
  Коли ж розпочалась війна на Донбасі, Михайло Горяйнов сприйняв її як свою особисту біль та відразу ж долучився до волонтерського руху. Спочатку, користуючись особистими зв’язками, діставав усе необхідне для воїнів, а потім відвозив на Схід. Особливо опікувався «своїм» 73-м морським центром спеціального призначення. 
  З часом і сам добровільно виявив бажання виконувати свій конституційний обов’язок по захисту своєї Вітчизни в зоні проведення антитерористичної операції. Він зробив усе, щоб потрапити служити до 73-го морського центру спеціального призначення, очоливши там одну з розвідувально-диверсійних груп, яка невдовзі стала кращою в підрозділі. На її рахунку була не одна відважна вилазка в нейтральну зону та в тил окупантів.
02.06.2015 поблизу села Чермалик (Волноваський район) на півдні Донецької області, прикриваючи відхід своїх бойових товаришів, загинув. 
  Похований 07.06.2015 у с. Гнідин Бориспільського району Київської області.
Указом Президента України від 13.08.2015 № 473/2015, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
 
 
АНТОШИН ІВАН МИКОЛАЙОВИЧАНТОШИН ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ, 08.03.1981 р.н.,
уродженець м. Очаків Миколаївської області. В 2000 році вступив до Одеського інституту сухопутних військ. З лейтенанта він дослужився до капітана і був командиром 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону 92 окремої механізованої бригади Збройних сил України. За час проходження служби на посаді командира роти у військовій частині А 0501, що знаходиться в місті Чугуєві Харківської області, Іван Миколайович сумлінно та чесно виконував свій військовий обов’язок. Був відданий присязі та рідній Вітчизні. Завжди діяв професійно та рішуче. 07.08.2014 Іван Миколайович виїхав для виконання бойового завдання за призначенням в зону антитерористичної операції. Та вже 14.09.2014  в районі м. Щастя Луганської області під час розвідування прилеглої території, потрапив на  ворожу мінну засідку. Похований 16.09.2014 на міському кладовищі міста Очаків Миколаївської області.
Нагороджений ювілейними медалями – «10 років сумлінної служби» та «15 років Збройним Силам України». 
 
КОСТЮК ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧКОСТЮК ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ, 17.03.1981 р.н.,
уродженець с. Яківка, Тлумацького району Івано-Франківської області. Призваний 16.07.1999 Коломийським РВК Івано-Франківської області. Капітан-лейтенант, начальник групи десантного забезпечення військової частини А 1594 Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Загинув у бою 31.08.2014 в районі м. Іловайськ Донецької області, в ході проведення антитерористичної операції. Похований 10.09.2014 на Алеї Героїв в місті Коломия Івано-Франківської області
 
 
 
 
 

КОЗАКОВ СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧКОЗАКОВ СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, 01.01.1976 р.н.,

уродженець м. Очаків Миколаївської області. Начальник лабораторії підготовки та ремонту апаратури самонаведення відділу підготовки самонаведення, неконтактних вибухових пристроїв, гідроприладів військової частини А 2637.
За свою службову діяльність Сергій Васильович пройшов шлях від рядового військовослужбовця строкової служби до старшого мічмана, командира підрозділу військової частини. 
Зарекомендував себе як дисциплінований та професійний військовослужбовець. Серед колективу користувався авторитетом, повагою та довірою. Був вірним, надійним другом, завжди відповідально ставився до дорученої йому справи. А ще він був люблячим батьком, чоловіком, сином, чудовим сім’янином. 
Добровільно виявив бажання виконувати свій конституційний обов’язок по захисту своєї Вітчизни в зоні проведення антитерористичної операції. 06.04.2015, виконуючи свій конституційний обов’язок, в зоні проведення антитерористичної операції, в секторі «М» (під Маріуполем), Сергій Козаков загинув. Похований 09.04.2015 на міському кладовищі міста Очаків Миколаївської області.
 
СЕНКЕВИЧ МАКСИМ ОЛЕГОВИЧСЕНКЕВИЧ МАКСИМ ОЛЕГОВИЧ, 20.02.1989 р. н.,
 уродженець с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області.Навчався у школі в с.Чаусове-2 Первомайського району Миколаївської області. Вищу освіту здобув у Миколаївському національному університеті (колишній МДУ) ім. В.О.Сухомлинського.
 Лейтенант, ніс службу у складі 28-ої окремої механізованої бригади (смт. Чорноморське, Одеська область). Перебував на військовому обліку в Очаківському районному військовому комісаріаті з 06 липня 2012 року. Був призваний до лав ЗС України 31 січня 2014 року на посаду командира механізованого взводу в/ч А 0666.
Загинув 10 листопада 2014 року при виконанні бойових завдань в зоні проведення антитерористичної операції в селі Березове Мар’їнського району Донецької області. Похований в с.Чаусове-2 Первомайського району Миколаївської області.
На честь М.О.Сенкевича у Миколаївському національному університеті ім. В.О.Сухомлинського встановлено Меморіальну дошку.
 
 
ВОЛОДЬКО МАКСИМ МИКОЛАЙОВИЧ, 22.10.1989 р. н.,
  Уродженець м. Одеса. У 2010 році закінчив Миколаївський аграрний університет і здобув базову вищу освіту – бакалавр, за спеціальністю механізація та електрифікація сільського господарства. 
  З 22.10.2010  по 13.10.2011 проходив строкову військову службу на посаді командира відділення в/ч 3024. З 19.03.2014 по 27.11.2014 проходив військову службу за мобілізацією в Очаківському районному військовому комісаріаті на посаді начальника служби захисту інформації. З 29.11.2014 по 13.03.2015 –  переведений до військової частини – польової пошти В1079 на посаду начальника речового складу. 
  У період з 06.01.2015 по 07.03.2015 брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України старший сержант, учасник бойових дій – Володько Максим Миколайович вдруге добровільно приходить до Очаківського РВК аби призватися  за мобілізацією до лав Збройних Сил України. 
  З 06.08.2015 по 24.08.2016 – військова служба за мобілізацією у в/ч – пп В3950 на посаді старшого сержанта – командира гармати.
  Загинув 24 серпня 2016 року в с. Костянтинопільське Маріїнського району Донецької області.
Похований в м. Очаків Миколаївської області.
 
 
ХМЕЛЯРОВ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ, 20.01.1989 р. н.,
 уродженець с. Кам’янка Ізмаїльського району Одеської області. Головний корабельний старшина, старший технік групи спеціальних операцій загону спеціальних операцій військової частини – польова пошта В 2492 Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
  Освіта: середня спеціальна. 16.05.2008 був призваний Ізмаїльським РВК Одеської області для проходження строкової служби. Присягу на вірність народу України прийняв 07.06.2008.
  04.03.2016 старший технік групи спеціальних операцій загону спеціальних операцій, головний корабельний старшина Олександр Хмеляров, виконуючи завдання в ході антитерористичної операції в районі населеного пункту Петровське Донецької області, в складі групи, потрапив у засідку, отримавши смертельне поранення в області грудей. Загинув на місці.
Похований в селі Кам’янка Ізмаїльського району Одеської області.
 
КОРНАФЕЛЬ ЄВГЕНІЙ ВАДИМОВИЧ
КОРНАФЕЛЬ ЄВГЕНІЙ ВАДИМОВИЧ, 18.06.1989 р.н., уродженець м. Очаків Миколаївської області. Був призваний до лав Збройних Сил України 18.02.2013. Матрос, кулеметник взводу охорони роти військової частини А 1594 Військо-Морських Сил Збройних Сил України. Присягу на вірність служіння Вітчизні за ініціативи командира Олексія Зінченка приймав урочисто на Алеї Слави. Завжди відповідально виконував завдання, що перед ним ставали в частині. Встиг зробити 17 стрибків з парашутом.  Загинув у бою  16.08.2014  в ході проведення антитерористичної операції, в районі смт. Старобешево Донецької області.  Похований 19.08.2014  на міському  кладовищі  міста Очаків Миколаївської області. 
Спілка Ветеранів військово-морської розвідки посмертно нагородила «морського котика» 73-го центру спеціального призначення матроса-кулеметника медаллю «Матрос Кішка». Указом Президента України від 08.08.2014 № 708 Євгена посмертно нагороджено Орденом «За мужність» III ступеня.
 
 
КРАСОВ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧКРАСОВ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ, 01.11.1975 р.н.,
уродженець м. Миколаїв. Призваний за мобілізацією 19.03.2014 Центральним РВК міста Миколаїв. Матрос, стрілець відділення охорони та обслуговування органів військової контррозвідки СБУ військової частини А 1594  Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Загинув у бою 13.08.2014 в районі с. Грабське Амвросієвського району Донецької області, в ході проведення антитерористичної операції. Похований 17.08.2014 на Балабанівському кладовищі міста Миколаїв.
 

 

 

 

 

 

ВОЛКОВ ОЛЕКСІЙ ВІТАЛІЙОВИЧВОЛКОВ ОЛЕКСІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ, 25.09.1994 р.н.,

уродженець с. Нові Ставки Арбузинського району Миколаївської області. Був призваний на контрактну службу у 2013 році військкоматом Миколаївської області. Солдат, водій 3 батареї гаубичного дивізіону (військова частина А 0224) 79 Миколаївської окремої аеромобільної бригади ШДВ Збройних Сил України. Загинув у бою 11.07.2014 в районі с. Зеленопілля Свердловського району Луганської області. Похований 31.07.2014 в с. Михайлівка Козирської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

 

 

 

 

 

 

ГОРАЙСЬКИЙ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, 31.07.1977 р. н.,
  уродженець с. Біла Тернопільського району Тернопільської області. Старший стрілець – регулювальник комендантського відділення комендантського взводу комендантської роти військової частини – польова пошта В 2492 Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
  У 1998 році закінчив Тернопільську академію народного господарства, інститут економіки і управління. У Збройних Силах України з 28.01.2016. Присягу на вірність народу України прийняв 12.02.2016. 
  04.03.2016 стрілець – регулювальник комендантського взводу комендантської роти солдат Юрій Горайський, виконуючи завдання в ході антитерористичної операції в районі населеного пункту Петровське Донецької області, в складі групи, потрапив у засідку, отримавши смертельне поранення в області грудей. Загинув на місці.
Похований у місті Збараж Збаразького району Тернопільської області.
 

КРУК ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧКРУК ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ, 15.05.1992 р.н.,

уродженець с. Сливино Миколаївського району Миколаївської області. Призваний за мобілізацією 24.03.2014 Очаківським РВК. Старший солдат військової частини А 0224), водій  79 Миколаївської окремої аеромобільної бригади ШДВ Збройних Сил України. Загинув у бою 11.07.2014 в районі с. Зеленопілля Свердловського району Луганської області. Похований 30.08.2014 в с. Солончаки Солончаківської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

 

 

 

 

 

ГУБРИЧЕНКО МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧГУБРИЧЕНКО МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ, 28.08.1991 р.н.,

уродженець м. Очаків Миколаївської області. В 2011 році був призваний в м. Севастополь на підводний човен, де пробув на навчанні півтори роки. 15 серпня 2014 року Михайло був призваний на військову службу за мобілізацією та за розподілом потрапив до лав 3-го батальйону 79-ї аеромобільної бригади «Фенікс» міста Миколаїв. І вже незабаром відправився в зону антитерористичної операції. Загинув від осколкового поранення під час виконання військового обов’язку 14.02.2015 в с. Пєскі Донецької області. Похований 18.02.2015 на міському кладовищі міста Очаків Миколаївської області.

 

 

МУЗИКА ІГОР ІГОРОВИЧМУЗИКА ІГОР ІГОРОВИЧ, 19.10.1991 р. н.,
уродженець с. Куцуруб Очаківського району Миколаївської області. Проживав в с. Дмитрівка Очаківського району, де й здобув середню освіту в Дмитрівській загальноосвітній школі I-III ступенів. У 2011 році закінчив Миколаївський політехнічний коледж за спеціальністю технік-конструктор.
 Строкову службу проходив з 29.04.2011 по 05.05.2012 у військових частинах А 1414 та А 2320. Був призваний за мобілізацією 29.01.2015 до військової частини В 3416 (с. Ульянівка, Широкий Лан). 
14.03.2015 – зарахований старшим матросом до 72-ї механізованої бригади м. Біла Церква. Отримав важке поранення під Волновахою. Помер 06.05.2015 у Дніпропетровському шпиталі від ран, несумісних з життям. Похований 08.05.2015 на сільському кладовищі с. Куцуруб Очаківського району Миколаївської області.